А вони, натомість, діляться із нами своїми історіями:
«Колектив КЗ "Лисичанський міський краєзнавчий музей" з березня не мав змоги працювати через початок повномасштабної війни Росії проти України. Наше місто почали обстрілювати. Деякі співробітники стали жити у підвалі музею, деякі у підвалах своїх домівок. З кожним днем життя в місті ставало неможливим. З самого початку не стало води, світло та газ після обстрілів намагалися ремонтувати. Зараз у місті всі комунікації відсутні. Обстріли не припиняються. Губернатор області Сергій Гайдай закликає мешканців евакуюватися, щоб не заважати нашим воїнам визволяти місто. Багато співробітників евакуювалися. Завдяки фінансовій допомозі від Музейного кризового центру є змога заплатити за житло, купити якісь харчі та ліки.
Станом на зараз деякі працівники залишилися в місті та стежать за приміщенням музею. Співробітники не мають ніяких фінансових джерел для існування, зарплатня не виплачується, бо бойові дії продовжуються. Наше місто Лисичанськ знищується російськими окупантами. У співробітниці музею пошкоджена домівка. Наразі в місті не має зв'язку, тому невідомо, хто ще залишиться без домівки.
Ми дуже вдячні всій команді Музейників, а особливо Ользі Гончар та Олесі Міловановій за турботу про наші життя та умови існування. Наш колектив твердо вірить у перемогу України та сподівається на скоріше повернення до своїх робочих місць, нашого улюбленого музею. Якщо буде така змога, допоможіть нашому колективу вижити в цей складний час, а для цього нам потрібна фінансова підтримка».