У 2022 Музейний кризовий центр почав підтримувати колег-музейників у форматі безповоротної фінансової допомоги. Її отримало понад 1796 хранителів і хранительок спадщини на загальну суму понад 5 557 073, 00 грн. Цю діяльність підтримали як українські та міжнародні фонди й організації, так і приватні особи, ініціативи із усього світу, за що ми дуже і дуже вдячні.
Це були одноразові виплати на особу у сумі 1000 — 4000 грн. Знаємо, що ці кошти були невеликими, але дуже вчасними там, де це було найбільш потрібно. Особливо стали у нагоді колегам в окупації та після деокупації, адже часто музейники зіштовхувались із проблемою виплати заробітної плати. На жаль, сьогодні ця тенденція іде в бік погіршення.
Водночас, нам хотілося запровадити формат, який дозволив би підтримувати колег довгостроково, тож завдяки підтримці Міжнародного альянсу захисту культурної спадщини в зоні конфліктів ALIPH Foundation, у 2024 році ми реалізовуємо стипендії для музейних лідерів. Мета стипендій — підтримка рутинної професійної діяльності колег, які вже зробили чимало і готові працювати далі.
Стипендіат(ка) отримує підтримку у вигляді щомісячної стипендії у розмірі 200 євро (податки за рахунок проєкту) протягом 5 місяців. У межах підтримки буде відзначено 15 осіб по 1000 євро кожна.
Ми залучились підтримкою колег і коліжанок, які допомогли сформувати список стипендіатів та стипендіаток.
Дякуємо за рекомендації:
- Михайлові Закопцю, директору Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького
- Ірині Нікіфоровій, координаторці Центру допомоги мистецтву України, Голові ГО «Центр допомоги мистецтву України — Київ»
- Ігорю Пошивайлу та Ользі Сало, керівництву Національного Музею Революції Гідності і Штабу порятунку культурної спадщини
- Алісі Готт, арт-критикині, кураторці ГО "Urban Re-Public”
Критерії відбору кандидатів, які нам важливо було врахувати:
- музеї-музейники, які продовжують працювати під обстрілами;
- переміщені музеї-музейники, які працюють і продовжують діяльність свого музею, або займаються питаннями збереження української культурної спадщини загалом;
- лідери музейної спільноти — музеї-музейники, які приймають у себе переміщені музеї, або спадщину з переміщених музеїв;
- це можуть бути як директори музеїв, так і представники інших посад.
Тож наразі 15 колег уже отримали перший транш підтримки та продовжують працювати над розбудовою музеїв та збереженням спадщини. Знайомтесь із колегами:
- Рожкова Ангеліна, директорка, КЗ «Покровський історичний музей»;
- Чебан Дмитро, організатор екскурсій, КЗ «Арцизький історико-краєзнавчий музей» Арцизької міської ради;
- Лукін Микола, старший науковий співробітник, КУ «Одеський національний художній музей»;
- Підгайний Михайло, завідувач науково-природничого відділу, Херсонський обласний краєзнавчий музей;
- Ярова Віра, головна зберігачка фондів, Обласний комунальний заклад «Харківський художній музей»;
- Миргородська Олена, директорка, КУ «Балківський історико-краєзнавчий музей» Малобілозерської сільської ради Василівського р-ну Запорізької обл.;
- Наседкіна Валерія, кураторка, КУ «Одеський національний художній музей»;
- Дробот Наталія, директорка, Бериславський історичний музей Бериславської міської ради;
- Калугіна Євгенія, директорка, КЗ «Словʼянський краєзнавчий музей»;
- Фідря Олена, директорка, КЗ «Донецький обласний художній музей»;
- Денисюк Ніна, директорка, Музей історії села Катеринівка Веселинівського району Миколаївської області.
- І четверо колег, які попросили не публікувати їхні імена.
Дякуємо і бажаємо успіху в Вашій роботі збереження української культури та історії.