Воркшоп «Повсякденна спадщина», який організовували University of Stirling  (Шотландія) та Norsk institutt for kulturminneforskning  (Норвегія), а партнерами з українського боку були  Музейний Кризовий Центр та Центр міської історії.

Тож ті з нас, хто доклав зусиль і пройшов усі процедури, уже звітують про воркшоп, який проходив у другій половині лютого у  Любліні на базі осередку Brama Grodzka.

Заступниця директора Дніпропетровський національний історичний музей ім. Яворницького з наукової роботи Валерія Лавренко розповіла: «Повсякденна спадщина являє собою матеріальну і нематеріальну культуру, яка нас оточує щодня, не завжди є офіційно визнаною та захищеною на законодавчому рівні, однак, набуває ціннісного значення для локальної громади. До неї можна віднести місцеву кухню, способи організації дозвілля (наприклад, англійські боксерські клуби), громадські будівлі тощо.

Багато елементів повсякденної спадщини є фундаментом української ідентичності. Тож здобуті знання, однозначно, знайдуть застосування у реалізації дослідницьких та науково-просвітницький проектах нашого музею».

Директорка Охтирського Міського Краєзнавчого Музею Людмила Міщенко написала: «У музеї Брама Ґродзка професорка з Австралії Трейсі Айленд ділилася досвідом збереження повсякденної спадщини у своїй країні.У Австралії цим займаються щоденно.

Маючи можливість фіксувати щоденні події в контексті з історичними подіями ми, дослідники-історики, поєднуємо історію країни в подіях, культурі і людях- акцентувала увагу спікерка. Занотувала цінний досвід до подробиць! Поділюсь з колегами музейниками!

Роль естетики у повсякденній спадщині! Цей підхід дає краще зрозуміти, чому повсякденний предмет стає музейним обʼєктом. Зʼявляється цілий спектр питань, які дають відвідувачам музеїв досвід емоційний, методи творчих мистецтв, спробу ставлення до повсякденності, що можна цінувати з боку естетики. Це пробуджує почуття гідності. Нагадує, що нам хочеться знайти щось нетипове і вони, (методи), можуть будуть різними для різних груп людей.

Є три підходи у вивченні повсякденної спадщини у контексті безкоштовного доступу до архівів музею, біографії людей і т. д.

Щоб обʼєднувати людей, місця, архіви, колекції. У місті - історія будинку, вулиці чи біографія людини. Цікаві панельні дискусії. Ділилася своїм досвідом роботи! Запозичила досвід колег!

Знайомство з проєктом DECOPE (Йозефіна Мунк Расмуссен - Норвезький інститут культурної спадщини), знайомство з повсякденною спадщиною (Шан Джонс - Університет Стірлінга), екскурсія залами музею за темою Голокосту. Для мене, як дослідниці регіональної історії Голокосту, досвід неймовірний. Цінно звіряти з польськими колегами свої знання, напрацювання, вміння, досвід у роботі з травматичним досвідом, культурою памʼяті.

Я дуже вдячна колежанці пані Ользі Гончар та Музейному Кризовому Центру за підтримку у науковій діяльності, за можливості популяризувати наукову і культурну спадщину Слобожанщини і міста-героя-Охтирка, за щирість у відносинах і вболівання за долю Охтирського міського краєзнавчого музею».

Довідка:

Лідером  дослідницького проєкту "Destructive Exploitation and Care of Cultural Objects and Professional/Public Education for Sustainable Heritage Management (DECOPE)", який триватиме  з 2023 по 2025 рік, є Норвезький інститут дослідження культурної спадщини NIKU/ В Іспанії команду проєкту очолює Ана Віко, доцент кафедри бізнес-економіки та директор магістерської програми з управління арт-ринком в Університеті Короля Хуана Карлоса в Мадриді. Третім дослідницьким партнером є Університет Стірлінга з дослідницькою групою під керівництвом професора спадщини Сіана Джонса.