Ця підтримка стала можливою завдяки фандрейзинговій кампанії «Рятівники культури в Україні». IКOM Німеччина зібрала кошти для надання небюрократичної допомоги українським музейним працівникам та підтримки їхніх витрат на проживання. Дякуємо колегам-експертам, які надали рекомендації для формування списку стипендіатів: Ірині Нікіфоровій, координаторці Центру допомоги мистецтву України, Голові ГО «Центр допомоги мистецтву України — Київ» та Ігорю Тимецю, директору КЗ Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчийй музей», ГС «Західноукраїнська спілка музеїв». Серед критеріїв, які потрібно було врахувати: - музейники, які продовжують працювати у прифронтових областях. - переміщені музейники, які працюють і продовжують діяльність свого музею, або займаються питаннями збереження української культурної спадщини загалом. - лідери музейної спільноти — музейники, які приймають у себе переміщені музеї, або спадщину з переміщених музеїв. Це можуть бути як директори музеїв, так і представники інших посад. Фінальний перелік формує ГО «Новий музей». Вітаємо колег і коліжанок, одна з яких вирішила залишитись анонімною: - Ільчишин Василь, директор, Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник - Русол Ігор, заступник директора, КЗ ХОХМ імені О.О.Шовкуненка - Калашник Євгеній, директор (увільнений на період військової служби), Білицький краєзнавчий музей - Білас Ольга, директорка, КЗ Львівської обласної ради «Історико-етнографічний музей “Бойківщина» - Маціпура Анатолій, директор, Національний заповідник «Замки Тернопілля» - Паламарюк Ірина, головна зберігачка фондів, Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» - Ткачук Ярослава, генеральна директорка, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського - Швець Наталія, директорка, КЗ «Красноградський краєзнавчий музей ім. П.Д. Мартиновича» Красноградської міської ради . Дякуємо усім причетним за допомогу у реалізації підтримки та усім, хто продовжує працювати над збереженням культурної спадщини України.

214 колег із 8 музеїв та 5 областей (Донецька, Сумська, Харківська, Одеська, Чернігівська) отримали одноразову безповоротну матеріальну допомогу для підсилення їх професійної діяльності. Дякуємо Вам за Вашу роботу і внесок у збереження культурної спадщини України. The project is made possible with support from ALIPH and the European Union / Проєкт став можливим за підтримки ALIPH та Європейського Союзу.

У 2022 Музейний кризовий центр почав підтримувати колег-музейників у форматі безповоротної фінансової допомоги. Її отримало понад 1796 хранителів і хранительок спадщини на загальну суму понад 5 557 073, 00 грн. Цю діяльність підтримали як українські та міжнародні фонди й організації, так і приватні особи, ініціативи із усього світу, за що ми дуже і дуже вдячні. Це були одноразові виплати на особу у сумі 1000 — 4000 грн. Знаємо, що ці кошти були невеликими, але дуже вчасними там, де це було найбільш потрібно. Особливо стали у нагоді колегам в окупації та після деокупації, адже часто музейники зіштовхувались із проблемою виплати заробітної плати. На жаль, сьогодні ця тенденція іде в бік погіршення. Водночас, нам хотілося запровадити формат, який дозволив би підтримувати колег довгостроково, тож завдяки підтримці Міжнародного альянсу захисту культурної спадщини в зоні конфліктів ALIPH Foundation, у 2024 році ми реалізовуємо стипендії для музейних лідерів. Мета стипендій — підтримка рутинної професійної діяльності колег, які вже зробили чимало і готові працювати далі. Стипендіат(ка) отримує підтримку у вигляді щомісячної стипендії у розмірі 200 євро (податки за рахунок проєкту) протягом 5 місяців. У межах підтримки буде відзначено 15 осіб по 1000 євро кожна. Ми залучились підтримкою колег і коліжанок, які допомогли сформувати список стипендіатів та стипендіаток. Дякуємо за рекомендації: Михайлові Закопцю, директору Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Ірині Нікіфоровій, координаторці Центру допомоги мистецтву України, Голові ГО «Центр допомоги мистецтву України — Київ» Ігорю Пошивайлу та Ользі Сало, керівництву Національного Музею Революції Гідності і Штабу порятунку культурної спадщини Алісі Готт, арт-критикині, кураторці ГО "Urban Re-Public” Критерії відбору кандидатів, які нам важливо було врахувати: музеї-музейники, які продовжують працювати під обстрілами; переміщені музеї-музейники, які працюють і продовжують діяльність свого музею, або займаються питаннями збереження української культурної спадщини загалом; лідери музейної спільноти — музеї-музейники, які приймають у себе переміщені музеї, або спадщину з переміщених музеїв; це можуть бути як директори музеїв, так і представники інших посад. Тож наразі 15 колег уже отримали перший транш підтримки та продовжують працювати над розбудовою музеїв та збереженням спадщини. Знайомтесь із колегами: Рожкова Ангеліна, директорка, КЗ «Покровський історичний музей»; Чебан Дмитро, організатор екскурсій, КЗ «Арцизький історико-краєзнавчий музей» Арцизької міської ради; Лукін Микола, старший науковий співробітник, КУ «Одеський національний художній музей»; Підгайний Михайло, завідувач науково-природничого відділу, Херсонський обласний краєзнавчий музей; Ярова Віра, головна зберігачка фондів, Обласний комунальний заклад «Харківський художній музей»; Миргородська Олена, директорка, КУ «Балківський історико-краєзнавчий музей» Малобілозерської сільської ради Василівського р-ну Запорізької обл.; Наседкіна Валерія, кураторка, КУ «Одеський національний художній музей»; Дробот Наталія, директорка, Бериславський історичний музей Бериславської міської ради; Калугіна Євгенія, директорка, КЗ «Словʼянський краєзнавчий музей»; Фідря Олена, директорка, КЗ «Донецький обласний художній музей»; Денисюк Ніна, директорка, Музей історії села Катеринівка Веселинівського району Миколаївської області. І четверо колег, які попросили не публікувати їхні імена. Дякуємо і бажаємо успіху в Вашій роботі збереження української культури та історії.

Читати колонку - https://life.pravda.com.ua/columns/2023/10/24/257157/

«Який основний результат зустрічі у Мадриді? Готуються нові зустрічі для музейників, практичні воркшопи, вони хочуть робити конференції для регіональних музеїв, і ми надаємо контакти, рекомендації. А ще ми заземляємо наших іноземних колег у їхніх планах і програмах. Разом із Ольгою Гончар на зустріч DECOPE завітала засновниця Gallery 101 Марта Троцюк».

Курс створено для розвитку потенціалу українських музеїв у цифровому сторітелінгу та віртуальних виставкових проєктах. Основна мета — збільшення онлайн-присутності української культури як інструменту стійкості під час війни. Учасники курсу розвиватимуть навички фандрайзингу та розвитку партнерських мереж на рівні України та за кордоном. Це дозволить музеям розширити свою діяльність та залучити більше ресурсів для збереження та просування української культури. Онлайн-курси будуть проводитись українською мовою, або з синхронним перекладом. Курс розраховано максимум на 30 учасників. Пріоритет надається: - Українським музейним працівникам з регіональних та місцевих музеїв. - Українським музейним працівникам, переміщеним через війну, що триває. - Іншим фахівцям зі спадщини, які беруть участь у проєктах цифрового сторітелінгу / віртуальних виставкових проєктах. Учасники курсу повинні мати стабільний доступ до комп'ютера та підключення до Інтернету, а також достатню кількість часу.

«Ідея виникла під час нашої співпраці на премії ЖИВА 2023 та моїх візитів на конференції і воркшопи у Словенії у 2022-2023 році, — каже Ольга Гончар. — Поспілкувавшись, ми зрозуміли, що дуже мало знаємо одне про одного, але нам точно є чому повчитись, і було вирішено розпочати зі створення 7-денних програм візитів для музейників із України до Словенії. Перший заїзд у 2023 році був реалізований завдяки ресурсам партнерів у Словенії та Україні. Словенці знайшли апартаменти, кошти на покриття витрат у Словенії (транспорт, їжа) та сформували програму згідно до резюме учасників та тем, із якими вони працюють. Моє завдання як кураторки було знайти учасників з України, щоб вони надіслали CV та були готові оплатити свій доїзд до Словенії і назад. Наразі відбулося 2 заїзди, в якому взяли участь Музей «Територія Терору» та Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Ми працюємо над тим, щоб шукати ресурси на резиденцію і збільшити кількість заїздів, а також знайти ресурс для приїзду міжнародних експертів до України, і розширити географію міжмузейного обміну. У 2024 році до Словенії поїдуть музейники та куратори із Львова, Одеси, Хмельницького».

Як ми згадуватимемо про цю фазу війни — війни росії проти України? Як ми збиратимемо нові артефакти в музеї та якими етичним нормами послуговуватимемось, адже ця пам'ять така близька та така болюча? Які музейні експозиції — або й нові музеї — створимо? Чи будуть ці музеї дійсно новими, музеями майбутнього? Якщо так, то в чому буде ця принципова зміна? Чи буде в музеях місце не лише для документальних експозицій, але й для художніх проєктів? Чи будемо ми повертати вкрадене, та як? Онлайн-курс складається з 8 сесій. У фокусі: польові дослідження, збір даних, архіви та музейні експозиції, досвід вивезених колекцій, а також робота зі спадщиною і травматичною історією. Курс було адаптовано до реалій нестабільного електропостачання та мережі. Учасники та учасниці отримували записи лекцій на YouTube.

Журі із 13 людей номінувало 24 музеї із 10 країн. Список переможців виглядає так: Найкращий слов’янський музей - Muzej Leskovac, Сербія. Найкращий слов’янський сайт культурної спадщини - DUBoak Maritime Heritage Interpretation Centre, Malinska, Хорватія. Почесну відзнаку отримав Музей еміграції зі Словаччини до Північної Америки - Kasigarda. Múzeum vysťahovalectva z územia Slovenska do Severnej Ameriky, Pavlovce nad Uhom – Ťahyňa, Словаччина. П’ять спеціальних відзнак отримали: Ars Aevi Museum of Contemporary Art , Sarajevo, Боснія і Герцоговина, за сталість; Umetnička galerija Nadežda Petrović Čačak , Сербія, за увагу до відвідувачів і відкритість; Muzeum Říčany, Чехія, за творчість; Muzej Velenje , Словенія, за лідерство та ефективність команди іKrško Cultural Centre, підрозділ Grad Rajhenburg , Словенія, за оповідання історій. Усі сім українських музеїв, які подавалися на премію Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова ONFAM / Одеський національний художній музей Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Буханчука Дніпропетровський національний історичний музей ім. Яворницького ХОХМ хмельницький обласний художній музей Дім Франка - Franko House Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького стали лауреатами спеціальної відзнаки «Герої культури слов’янської спадщини».